Життя у Всесвіті було б неможливе без Юпітера

08/01/2013

ЮпітерАстробіологи виявили нове обмеження на населеність зоряних систем

 
Астробіологи виявили нове обмеження на населеність зоряних систем - мало мати планету на відповідній орбіті, треба мати і правильний пояс астероїдів. Причому йдеться не про те, що планета повинна бути в безпеці від постійного бомбардування. Швидше навпаки - орбіти астероїдів повинні як мінімум на початковій стадії розвитку зоряної системи перетинати траєкторію планети, де ми сподіваємося одержати життя.
 
Як вважає Ребека Мартін з університету Колорадо і її колега Маріо Лівіо з Інституту космічного телескопа Хаббла у Балтіморі, саме астероїди здатні надати планеті органіку і воду. Отже, роблять висновок учені, необхідний тонкий баланс між дуже частими зіткненнями і повною їх відсутністю.
 
У першому випадку життя буде важко розвиватися через постійні катастрофи, в другому - для виникнення перших клітин просто не вистачить потрібних матеріалів. Для цього треба ще дещо: а саме, наявність правильно розташованих планет-гігантів на зразок Юпітера.
 
Юпітер, як говорить Ребека Мартін, своєю гравітацією не дозволив зібратися астероїдам в планету. І при цьому очистив частину Сонячної системи від їх, астероїдів, надлишку - якби цього не відбулося, то нас чекали б постійні вторгнення незваних гостей. Причому важливо і те, що астероїди розташувалися саме за орбітою Марса, оскільки саме на цьому рівні в них накопичується лід і вони можуть долетіти до Землі. Астероїди із зовнішнього поясу Куйпера теж містять лід, але вони дуже далеко - а в межах марсіанської орбіти лід випаровується під дією сонячних променів, залишаючи голі камені. Коли Мартін і Лівіо проглянули 502 вже відомі екзопланети, вони виявили що в потрібному місці знаходиться всього 19 - і не факт, що при цьому в тій же системі знайдеться і пояс астероїдів.
 
Ці розрахунки не ставлять на більшій частині зірок позначку "непридатні для життя", але істотно знижують ймовірність появи там живих істот. А якщо ще пригадати про інші обмеження, то може виявитися і так, що оцінка "одна планета з декількох тисяч придатна для життя" не буде дуже вже песимістичною. 
 

Які ще є обмеження?

 
Правильна зірка - не дуже молода (інакше життя не встигне з'явитися), не дуже нестабільна, не з числа короткоживучих блакитних гігантів, не вимерлий білий карлик і вже тим більше не магнетар або чорна діра. Правильна структура кори планети і належна вулканічна активність. У суцільному океані лави життя неможливе, а якщо немає вулканізму зовсім - то немає і притоку вуглецю; якщо є вулканізм, але немає тектонічних плит - великий ризик парникового ефекту, який зазмажить планету на зразок Венери, де спекотніше ніж на Меркурії.
 
Правильні сусіди - ніяких схильних до ексцесів об'єктів на зразок пар з червоних гігантів і білих карликів, інші кандидати в нові і тим більше найновіші зірки теж не вітаються. Випромінювання від спалахів може навіть в сусідній зоряній системі привести щонайменше до глобальної екологічної катастрофи. Дуже поганим місцем є струмінь плазми (джети з околиць чорних дір), що виходить з центру галактики, та і про мігруючі зірки не можна сказати нічого хорошого.
 
На планеті повинно бути магнітне поле для захисту від радіації, інакше сидіти доведеться у воді і під землею. Бажано мати не дуже витягнуту орбіту і аж ніяк не синхронну з обертанням світила - тобто вічний день в одній півкулі і вічна ніч в другій швидше за все не годяться.
 
Про "зону населеності", в межах якої вода ще не кипить, але вже і не мерзне, писали предосить, повторюватися не будемо. Скажемо лише про те, що до складу наших клітин входять не тільки вуглець, водень, кисень і азот з фосфором - але і залізо, і кобальт (вітамін B12, цианокобаламін). Мідь, хром, селен і ще з десяток мікроелементів теж необхідні, так що зоряні системи ще і повинні бути з відповідним елементним складом, пише львівська газета "Інформатор".
 
Інопланетне життя, можливо, обходиться без якихось конкретних речовин, але навряд чи повністю вільне від потреби в мікроелементах як таких (просто замість цинку йому потрібен, скажімо, ванадій. Як земним асцидіям).

Повернутися до списку публікацій



Останні новини

Статті

Попередні публікації