Науковий всесвіт

 

05/01/2009

 

У минулому майже всі галактики стикалися з сусідами

 

Столкновение двух спиральных галактик NGC 2207 иIC 2163. Фото Debra Meloy Elmegreen (Vassar College) et al., and the Hubble Heritage Team (AURA/STScI/NASA) Група астрофізиків, що аналізувала дані телескопа "Хаббл", дійшла висновку, що практично всі крупні галактики у минулому зазнали злиття з іншими галактиками. Стаття дослідників прийнята до публікації в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, а її препринт доступний на сайті arXiv.org. Основні положення роботи приводить портал Nature News.

 

Зіткнення двох галактик приводить до характерного спотворення їх форми. За допомогою "Хаббла" дослідники, провідним з яких був Крістофер Конселіс (Christopher Conselice) з Університету Ноттінгема, вивчали минуле 21902 великих галактик (оскільки світлу потрібен час, щоб дійти від об'єкту до спостерігача, вивчення віддалених галактик є вивченням їх минулого стану). Астрофізики "перемістилися" в період від 5,2 до 11,2 мільярдів років тому (утворення Всесвіту відбулося близько 13,7 мільярдів років тому). У попередніх подібних дослідженнях досліджувалося у декілька разів менша кількість галактик.

 

Аналізуючи форму галактик, учені зробили висновок, що за вивчений відрізок часу відбулися як мінімум близько двох тисяч злиттів. Беручи до уваги, що кожна із спостережуваних галактик була вивчена тільки в один відрізок часу, учені змогли екстраполювати отримані дані і вирахувати кількість зіткнень для всіх галактик в спостережуваній частині Всесвіту. Згідно з їх даними, майже кожна з них у минулому зустрічалася з "сусідами".

 

Окрім визначення частоти зіткнень галактик, астрофізики змогли виявити тимчасові збіги між злиттям галактик і активізацією зореутворення у них. Так, близько 7 мільярдів років тому кількість злиттів помітно впала і при цьому різко знизився рівень утворення нових зірок. На думку Конселіса, зіткнення додає міжзоряному газу додаткову кінетичну енергію, яка якраз і "йде" на утворення з газу нових зірок.

 

З висновками роботи згодні не всі учені. Так, співробітник Національної оптичної обсерваторії у Тусконі Марк Дікинсон (Mark Dickinson) вважає, що інші спостереження суперечать запропонованій теорії. Він вважає, що якби вона була вірна, то періоди інтенсивного зореутворення були б відносно короткими (тривалістю близько 10 мільйонів років) періодами. Проте багато даних указують на те, що нові зірки рівномірно народжувалися протягом декількох сотень мільйонів років. Конселайс і його колеги сподіваються, що їх точку зору вдасться підтвердити за допомогою даних, одержаних ширококутною камерою, яку повинні встановити на "Хаббл" вже у травні 2009 року.

bosch ремонт бытовой техники